26 квітня 2017 -

 31-ша річниця Чорнобильської трагедії

    Саме в цей день сталась найбільша трагедія не тільки України, а й усього людства – вибух на Чорнобильській АЕС. Причиною катастрофи прийнято вважати стрибок напруги в мережі, який викликав два вибухи. На щастя (якщо можна так сказати), вибухи були не ядерними, а хімічними - наслідок перегріву реактора і накопичення значної кількості пари. На момент вибуху в реакторі знаходилось близько 200 т урану. Було зруйновано обшивку, а через відсутність захисної оболонки більше 60 т радіоактивних речовин піднялись у повітря.
    Сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря після аварії в Чорнобилі, була в 30-40 разів більшою, ніж при вибуху атомної бомби в Хіросімі.
Оскільки Чорнобильська АЕС була графітно-водним реактором, саме графіт передбачав легкозаймистість всієї системи. Після вибуху в ньому залишилось близько 800 т графіту, який почав горіти. Пожежа тривала 10 днів і забрала життя 31 людини. Остаточно графіт перестав горіти лише 10 травня.
    Пожежники, які першими прибули на місце катастрофи, не мали ізолюючих протигазів. Їх просто не попередили про особливості ситуації. В результаті радіоактивні речовини потрапили в дихальні шляхи ліквідаторів.
     Кількість людей, що брали участь в гасінні пожежі на ЧАЕС, становила 240 тис. Всі вони отримали високі дози радіації. Однак саме пожежникам вдалось врятувати нас від справді серйозної катастрофи – сильного водневого вибуху, який міг стати наступним етапом трагедії. 

   Одразу після аварії майже 8,5 млн людей були опроміненими, близько 155 тис кв. км територій було забруднено, з них 52 тис кв. км – сільськогосподарські землі. Реактор продовжував випромінювати радіацію ще 3 тижні, доки його не закидали сумішшю піску, свинцю, глини і бору. 

   Після катастрофи станція не працювала близько 6 місяців. За цей час територію дезактивували, спорудили саркофаг, який накрив 4-ий енергоблок. А потім знову ввели в дію 3 енергоблоки, які ще залишились. 

Причини

Загалом є кілька версій про причини аварії, але всі вони зводяться до одного – халатності працівників.
Офіційно причиною прийнято вважати некомпетентність персоналу, якому в той день доручили проведення технічного експерименту. Контрольні пристрої були відключеними, а потужність реактора знизили до недопустимого рівня. Ситуація стала неконтрольованою, а будь-які спроби нормалізувати її були здійснені невчасно. Як з’ясувалося потім, цей експеримент не був погоджений у встановленому порядку та підготований неналежним чином.
Спочатку уряд СРСР та МАГАТЕ (Міжнародна агенція з атомної енергії)  звинувачували у тому, що сталось, виключно персонал АЕС. Однак через кілька років Консультативний комітет з питань ядерної безпеки опубліковав новий звіт, який розкрив питання серйозних проблем в конструкції самого реактора. Серед причин у цьому звіті були зазначені:
 

• неправильне проектування реактора,
• недостатнє інформування персоналу про небезпеки, пов’язані з особливостями конструкції;
• попри те, що персонал і справді здійснив ряд помилок, зроблено це було ненавмисно і в основному через недостатнє інформування. 

 Наслідки

Хоча Чорнобильська катастрофа вважається трагедією українською (внаслідок аварії постраждали 12 областей України), офіційні дані свідчать, що 70% радіації отримала Білорусія: постраждала п’ята частина сільськогосподарських територій, а сотні тисяч людей почали хворіти лейкемією та раком щитовидної залози. У білорусів також є зона відчуження, яка сьогодні сягає більше 4 000 км.

    Однак, радіоактивна хмара пішла ще далі та зачепила навіть схід США. Радіоактивні дощі були зафіксовані в Ірландії. Британське міністерство здоров’я повідомляє, що до сьогодні більше 300 ферм і 200 овець мають сліди радіаційного забруднення. В 1986 році таких овець налічувалось близько 4 млн.
    Досить важливим питанням є забруднення водних джерел, особливо річок Дніпро та Прип’ять. Небезпека загрожує також Київському водосховищу. Існує небезпека проникнення радіонуклідів у підземні води, що може призвести до потрапляння радіоактивних речовин у системи водопостачання населених пунктів та у питну воду. Причиною цьому можуть стати так звані "воронки", які утворились у рельєфі. Радіоактивні речовини в них можуть проникати на сотні метрів вглиб ґрунту.
      До сьогоднішнього дня фахівці сперечаються про кількість жертв аварії. На даний момент офіційно визнано 64 підтверджені смертельні випадки через ураження радіацією. Неофіційна статистика повідомляє про більше, ніж 15 тис людей, постраждалих внаслідок аварії.

                                                                            

Шановні батьки!

     Нагадую, що під час весняних канікул із 1 квітня по 9 квітня 2017 р. Ви несете повну відповідальність за життя та здоров’я своєї дитини, а також за її поведінку в громадських місцях. 

   Початок занять  - 10 квітня 2017 р.

                                                

                                       

 

 9 березня  -  День народження 

Тараса Григоровича Шевченка

(1814-1861)

 

    Тарас Шевченко - видатний український поет, прозаїк, драматург, художник, політичний і громадський діяч. Він був людиною універсальних обдарувань та інтересів. Все його життя і творчість були присвячені українському народу. Поет мріяв про ті часи, коли його країна буде незалежною суверенною державою, коли в Україні шануватимуться мова, культура та історія народу, а люди будуть щасливими.

Народився в сім'ї селянина 25 лютого (9 березня за новим стилем) 1814 року в селі Моринці на Черкащині. Рано залишився сиротою. Грамоти навчився у дяка. У 14 років його взяли "козачком" до двору поміщика П.Енгельгарда, з яким переїхав спочатку до Вільно, а потім - до Петербурга. У 1832 р. Шевченка віддали "у науку" до художника В.Ширяєва. У 1838 році за пiдтримки К. Брюллова, В. Жуковського, О. Венеціанова, М. Вєльгорського, Є. Гребінки, І. Сошенка та інших Шевченка викупили з кріпацтва.

     Того ж року його прийнято до Академії мистецтв, яку він закінчив у 1844 році. У 1843 та 1845 рр. Шевченко приїжджав на Україну i працював художником у Київській тимчасовій комісії з питань розгляду старих актів. У лютому 1847 року Т. Шевченка затверджено на посаду викладача малювання Київського університету. 24 березня 1847 р. за участь в діяльності Кирило-Мефодіївського товариства та за антисамодержавницькі поезії Т.Шевченка заарештовано та заслано до Орської фортеці Оренбурзького окремого корпусу з царською резолюцією про заборону писати i малювати. Під час заслання Шевченко як художник увійшов до складу експедиції, завданням якої було дослідження Аральського моря.

    У 1857 році зусиллями друзів Т. Шевченка повернули з заслання й у 1858 році він прибув до Москви, потім до Петербурга. У 1859 році приїхав в Україну, але перебував під наглядом поліції. Йому заборонили постійно проживати в Україні і зобов'язали переїхати до столиці. Десятирічне заслання, хвороби призвели до передчасної смерті Т. Шевченка 26 лютого (за новим стилем 10 березня) 1861 року. Поховали його спочатку на Смоленському цвинтарі у Петербурзi, у травні 1861 року прах перевезли на Чернечу (тепер Тарасову) гору поблизу Канева.

   Т. Шевченко почав писати вірші у другій половині 30-х років. У 1840 році в Петербурзі вийшла його перша збірка поезій "Кобзар", у 1845 році - героїчно-романтична поема "Гайдамаки". В 1843-45 роках він написав цикл поезій "Три літа" (центральним твором якого є "Сон"), поему "Кавказ", послання "І мертвим і живим…", поезії "Чигирине, Чигирине", "Великий льох", "Стоїть в селі Суботові" та ін., в яких гостро виступив проти соціально-національного гноблення українського народу. Під час ув'язнення писав вірші, які згодом об'єднав у цикл"В казематі". У 1854-1858 роках написав російською мовою повісті "Музикант", "Художник", "Нещасний", "Капітанша", "Близнята". Останніми прозовими творами Т. Шевченка є повість "Прогулянка з задоволенням і не без моралі" (1856-1858) та щоденникові записи "Журнал". В Україні у 1858 році Т. Шевченко написав низку високих зразків інтимної та пейзажної лірики. Кілька творів Т. Шевченка цього періоду опубліковано в журналі "Основа" та альманасі "Хата".

    Т. Шевченко є одним з найвидатніших майстрів українського образотворчого мистецтва. Він працював у галузях станкового живопису, графіки, монументально-декоративного розпису та скульптури, досконало володів технікою акварелі, олії, офорту, малюнка олівцем і пером. Він є автором понад тисячі мистецьких творів (втрачено бiльше 160). У 1859-1860 роках виконав офорти з творів зарубіжних та російських художників, за які отримав звання академіка гравірування.

    Ім'я Тараса Шевченка відоме в усьому світі: у багатьох країнах йому встановлені пам'ятники, його твори перекладені майж е на всі мови світу, його ім'ям в Україні названі навчальні заклади, театри, площі, вулиці, міста. Національна опера України, Київський національний університет, центральний бульвар міста Києва носять ім'я видатного сина українського народу - Тараса Шевченка.

                                                          

  це свято краси, весни, ніжності та любові і все це пов'язано із величним іменем Жінки, тому ми від щирого серця вітаємо  мам, бабусь, дівчаток та усіх жінок із цим прекрасним святом!

                                Хай пролісок перший дарує вам ніжність,
                                 А сонце весняне дарує тепло.
                                  У березні вітер несе хай надію,
                                  І щастя, і радість, і тільки добро!

                                

                                   

Правила  безпеки в Інтернеті для дітей та підлітків

1. Нікому без дозволу батьків не давати особисту інформацію: домашню адресу, номер домашнього телефону, робочу адресу батьків, їхній номер телефону, назву й адресу школи.

2. Якщо знайдете якусь інформацію, що турбує вас, негайно сповістіть про це батьків.

3. Ніколи не погоджуватися на зустріч з людиною, з якою ви познайомилися в Інтернеті. Якщо все ж таки це необхідно, то спочатку потрібно спитати дозволу батьків, а зустріч повинна відбутися в громадському місці й у присутності батьків.

4. Не посилати свої фотографії чи іншу інформацію без дозволу батьків.

5. Не відповідати на невиховані і грубі листи. Якщо одержите такі листи не з вашої вини, то сповістіть про це батьків, нехай вони зв'яжуться з компанією, що надає послуги Інтернет.

6. Розробити з батьками правила користування Інтернетом. Особливо домовитися з ними про прийнятний час роботи в Інтернеті і сайти, до яких ви збираєтесь заходити.

7. Не заходити на аморальні сайти і не порушувати без згоди батьків ці правила.

8. Не давати нікому крім батьків свої паролі, навіть найближчим друзям.

9. Не робити протизаконних вчинків і речей в Інтернеті.

10. Не шкодити і не заважати іншим користувачам. 

                                                   

       Наше спілкування між собою зрозумілою нам мовою в переважній більшості випадків має для нас величезне значення. Мова та її нарічча стають не просто засобом комунікації, але й відкривають для нас дуже широкі можливості. Людина так звикає до рідної мови, що вона стає невід’ємною частиною її власної особистості. Так створена людина, що рідною зазвичай стає найбільш близька до неї та її душі мова.

       Колись ми всі говорили однією мовою. Розуміли один одного і нам не був потрібен хороший фахівець-перекладач. Згідно з Біблійними текстами (Буття, глава 11) поділ мов відбувся в регіоні, який був названий Вавилон. Не заглиблюючись у причини цього явища скажемо, що зараз на нашій планеті за оцінками фахівців всесвітньої організації ЮНЕСКО налічується близько 6-ти тисяч мов, причому половина з них перебуває під прямою загрозою зникнення. Добре це чи погано - не можна сказати напевно, проте абсолютно точно можна стверджувати, що окрема, самостійна мова - це своєрідний носій цілком певних традицій та культурної спадщини, що в свою чергу вказує на конкретну цінність, яку вона може представляти хоча б з точки зору історичної аналітики.

     У 1999-му році, за даними проекту DilovaMova.com, на 30-й сесії Генеральної конференції Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури, було прийнято рішення заснувати Міжнародний день рідної мови. Датою щорічного свята вибрано 21-е лютого. Це всесвітнє свято було засноване з метою сприяння багатому культурному та мовному різноманіттю. Збереження багатомовності дає можливість зберегти не тільки унікальний погляд на нашу тисячолітню історію і культуру, але й виробити найбільш широкі підходи у сфері взаєморозуміння і людяності, які все ще продовжують зберігати в собі ряд проблем, вирішення яких видається складним завданням.

      Зроблені кроки по збереженню і поширенню рідних мов на практиці показали, що це активно служить зміцненню солідарності і терпимості, розширенню взаєморозуміння і діалогу, що особливо цінно для нас і нашої власної, сучасної культури і традицій.

         У зв'язку з цією подією учні нашого класу виготовили плакат на тему "Мова наша - калинова" та на виховній годині прослухали бесіду про тернистий і нелегкий шлях становлення рідної мови, а також демонстрували  свої знання українського фольклору.

                                              

                                

         20 лютого 2014 року стало якоюсь переломною датою  надії на краще для всього українського народу. Відчуваючи глибокі і тривалі приниження та відвертий гніт з боку пострадянської корупційної, кримінально-комуно-кегебістско-олігархічної химери, багатонаціональний український народ пробудився. Він встав перед тираном і не залишився у смертельної байдужості до майбутнього своїх дітей, до теперішнього своєї, даної Богом душі, до гідності та честі свого доброго імені.

   На жаль «грабіжники граблять, і грабуючи, граблять грабіжно». Так написано у Святому Письмі. Ця дата з’явилася яскравим доказом тих слів і деспотична система вирішила умертвити цю надію.

   Чи можна умертвити надію? «Надія лицеміра загине» - так написано у Святому Письмі. Але чи можна назвати лицеміром того, хто віддає найдорожче, що у нього є - життя, заради ближнього свого, заради кращого життя для ближнього свого? Таку людину називають героєм. Такі люди не вмирають, а їх життя продовжується на Небесах, поруч з Отцем Небесним.

11-го лютого 2015-го року, Указом Президента України № 69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні» в країні встановлено особливий пам’ятний день - «День Героїв Небесної Сотні», який відзначається тепер щорічно 20-го лютого. Це зроблено, за даними проекту DilovaMova.com, «На підтримку ініціатив громадськості та з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України», - йдеться в документі.

                                         

                            

                          

                                                           

     14 лютого світ відзначає День усіх закоханих. Лише в Україні ця традиція з'явилася відносно нещодавно, починаючи з 1990-х років. У порівнянні, Європа святкує це свято любові вже більше 8 століть. День Святого Валентина з'явився не просто так, йому передувала цікава історія появи.  

    В першу чергу, виникнення цього свята пов'язують з християнським священиком Валентином. Він жив у період правління римського імператора Юлія Клавдія II, який вважав, що солдат може добре воювати, якщо буде не одруженим. У зв'язку з цим, він заборонив легіонерам мати сім'ю. Валентин же думав зовсім по-іншому, і таємно вінчав закоханих солдатів.    

    Пізніше єпископ міста Терні Валентин був схоплений і засуджений до страти. Будучи у в'язниці, він закохується в дочку свого ката (або наглядача), з приводу цього питання існують спірні думки. Ця велика любов не змогла його врятувати і 14 лютого 270 року нашої ери його стратили.  

     Перед стратою Валентин встиг написати лист своїй коханій, закінчивши його фразою «Від твого Валентина». Після цього з'явилася традиція цього дня писати своїм половинкам любовні листи. А назвали їх валентинками на честь єпископа Валентина, а фраза From your Valentine стала «обличчям» свята у всіх зарубіжних країнах.  

    Пізніше за своїх вчинки католицька церква його канонізувала, як святого християнського мученика, постраждавшого за віру. У 496 році 14 лютого офіційно став святом, призначений папою римським Геласіусом. З того дня всі закохані вважають Валентина своїм заступником і покровителем. 

    Вже у XX столітті це свято було заборонене, Святого Валентина взагалі виключили з літургійного календаря католицької церкви. Втім, церква не хотіла схвалювати свята, де відомості про життя римських святих були дуже суперечливими. І лише з 1969 року дозволили відновити свято всіх закоханих.  

   Сьогодні можна побачити мощі Святого Валентина в місті Глазго (Шотландія) в Римсько-католицькій церкві благословенного Джона Данса. Тисячі людей приходять сюди 14 лютого, щоб попросити справжнього кохання у Святого Валентина. 

                                              

     Деякі історики вважають, що церква замінила язичницьке свято Lupercalia — свято родючості і еротизму, яке святкували в Римі 15 лютого, на День Святого Валентина. Це давнє свято проводили у формі лотереї - кожна жінка кидала папірець зі своїм ім'ям у велику загальну посудину. Потім неодружені міста, по черзі, діставали папірці і на ім'я жінок знаходили собі супутницю наступного року. Часто такі союзи закінчувалися шлюбом.  

    Після того, як офіційно визнали свято Святого Валентина Lupercalia перестали відзначати, вважаючи його антихристиянським і протизаконним. Схоже свято відзначали і в середньовічній Англії. Збиралися компанії молодих людей, також писали на папірцях і тягнули долю. Хлопець, ім'я якого випадало ставав на цілий рік «Валетином», а дівчина «Валентинкою». Парубок складав дівчині сонети, грав на лютні, всюди супроводжував... Раніше 14 лютого вважалося поворотом до весни, тоді у птиць починається сезон шлюбних ігор. 

    У дохристиянській Київській Русі також було своє свято закоханих — Купала, присвячений язичницькому слов'янському богові, синові Перуна.

    Сьогодні у нашому класі відбулася відкрита виховна година на тему: "Добро в моєму серці", на яку були запрошені адміністрація  та вчителі школи.

      Учні мали змогу побувати в "Королівстві Добра", брали активну участь в різних видах діяльності, визначали, що для них означає поняття "добро"

та демонстрували добрі вчинки з власного життя.

                         

                      

 

          7 лютого 2017 року у світі буде відзначатися День безпечного Інтернету під гаслом «Будь зміною: об’єднаймося для кращого Інтернету».

    День Безпечного Інтернету відзначається на другий день другого тижня другого місяця щорічно.

    Тисячі людей в усьому світі об’єднуються та беруть участь у різних заходах заради просування ідеї відповідального використання онлайн-технологій та мобільних приладів, особливо, дітьми та молоддю.

    Ідея онлайн-безпеки еволюціонувала останні роки, змінюючи фокус від створення «безпечного» Інтернету до створення «кращого» Інтернету.

    День безпечного Інтернету (Safe Internet Day) організовано мережами Insafe та INHOPE за підтримки Європейської комісії для просування ідеї відповідального використання онлайн-технологій та мобільних приладів, особливо, дітьми та молоддю.

    В Україні також в цей день у закладах освіти, бібліотеках, дитячих та молодіжних клубах, громадських та бізнес-організаціях, в медіа та на сторінках соціальних мереж діти та дорослі обговорюють питання безпечної поведінки в Інтернеті, потенційних загроз, випадки порушення прав дитини та механізми їх захисту.

                              

До 80-річчя від Дня народження Олександра Антоновича Захаренка

     Ім'я Олександра Антоновича Захаренка знає вся освітянська громада.

Олександр Антонович Захаренко - це видатний педагог-гуманіст, Заслужений учитель України, народний учитель, академік АПН України, директор Сахнівської школи Корсунь-Шевченківського району Черкаської області.

Захаренко  створив власну Авторську школу, яка стала об'єктом дослідження і для науковців, і для педагогів-практиків. Досвід Сахнівської школи є безцінним, оскільки там було створено унікальну систему навчально-виховної роботи, яка забезпечувала формування толерантної особистості школяра, готової до співробітництва, сприяла розвитку здібностей кожної дитини до творчої діяльності. Намагаючись забезпечити повноцінний виховний вплив на учнів своєї школи, О.А.Захаренко враховував можливості усіх суб'єктів соціокультурного середовища: педагогічний колектив не тільки підтримував зв'язки з різноманітними закладами, об'єднував їхні зусилля у вихованні учнів, а й фактично досяг того, що школа стала центром культурно-виховуючого середовища села Сахнівка.

    Олександр Антонович був ініціатором багатьох незвичайних справ: спорудження фонтану "Колосок", створення шкільного народного Музею, планетарію, обсерваторії, оранжереї, будівництво Палацу здоров'я з басейном, обладнання виробничих майстерень, теплиці, спорудження «Криниці Совісті» та Музею миру і дружби народів - це вагомі результати творчої праці директора школи Захаренка Олександра Антоновича, педагогічного колективу, учнів та батьківської громади села Сахнівка, що були спрямовані на створення виховуючого середовища, соціокультурний потенціал якого позитивно впливав на психічне, духовне і фізичне здоров'я дітей, їхнє соціальне благополуччя.

 У звя'зку з цією подією у  нашому класі була проведена виховна година на тему: "Відкрийте свої серця для любові  і добра ", на якій учні мали змогу переконатися, що добро   - так важливе в нашому житті і кожний має змогу його примножувати своїми добрими вчинками.