12 липня святкують День народження учні нашого класу 

Щербатюк Анастасія та Шпинта Петро.

ВІТАЄМО!

        Бажаємо приємного літнього відпочинку, гарного настрою і  здійснення найзаповітніших мрій!!!! 

  

         27 травня у школі відбулося свято Останнього дзвоника

УРА! ЛІТНІ КАНІКУЛИ!!!

       Учні нашого класу Вовчанська Катя та Ерфан Владислав нагороджені дипломами "Срібний лелека"
                                  
                                           

 


                                   

14 травня

               свій День народження святкує учень нашого класу Денисенко Артем

                     Артеме, ми щиро вітаємо тебе!

                                                                  

Твій День Народження прийшов,
А це таке важливе свято,
Хай несе радість і любов,
І щирих привітань багато

 Незабутніх вражень, щасливих подій,
Здійснення задумів, втілення мрій!
Хай прекрасним цвітом шлях життя рясніє,
Справджуються завжди заповітні мрії!

 

      9 травня 1945 року назавжди ввійшло в історію як День Перемоги у найбільшій і найкривавішій війні на нашій планеті. О 6 годині ранку про перемогу над гітлерівською Німеччиною сповістив по радіо диктор Юрій Левітан. Тому 9 травня вважається Днем Перемоги, хоча воєнні дії тривали ще не один місяць. Статус державного свята День Перемоги одержав тільки в 1965 р. До цього 9 травня було звичайним робочим днем, який офіційно не відзначали.

Для українців, як і для всіх інших народів, об'єднаних тоді в СРСР, Велика Вітчизняна війна була боротьбою за право на вільне життя, за свою землю, за гідне майбутнє. Це була справедлива, визвольна, священна війна проти підступного і жорстокого ворога, який виношував плани перетворити на рабів слов'ян та інші народи, віднесені нацистами до так званої "нижчої" раси.

8 травня 1945 року о 22 год.43 хв. за місцевим часом (у Москві вже наступило 9 травня) у передмісті Берліна Карлсхорсті почалася церемонія підписання Пакту про військову капітуляцію Німеччини, що знаходилась у стані війни з 54 країнами світу. Нейтральні Швейцарія, Іспанія, Португалія, Швеція, Ірландія, Афганістан і Чилі прийняли рішення про вислання нацистських дипломатів. Німецький Рейх, про заснування якого оголошено в 1871р. у залі Дзеркал у Версалі, припинив своє існування.

В 0 годин 15 хвилин від імені Верховного Головнокомандування Пакт про беззастережну капітуляцію Німеччини підписав начальник вермахту генерал-фельдмаршал В.Кейтель. Радянський Союз представляв заступник Головнокомандуючого Маршал Радянського Союзу Г.К. Жуков, союзників - Головний Маршал Великобританії А. Тендер.

Полум'я Другої світової війни, складовою якої була Велика Вітчизняна війна радянського народу проти німецько-фашистських загарбників, палахкотіло шість років. Битви йшли на території країн Європи, Азії та Африки, на неосяжних морських і океанських просторах. Армії сторін, що воювали, нараховували понад 110 млн. чол.. Війна забрала понад 50 млн. життів. Понад 40 місяців - з червня 1941 по жовтень 1944р. - палало на українській землі полум'я ВВВ. Лилася кров, нищилися матеріальні й культурні цінності, духовні надбання народу. На бій ішли мобілізовані й добровольці, чоловіки й жінки різних національностей.

У ході ВВВ український народ дав збройним силам антигітлерівської коаліції понад 6млн. воїнів. На користь високого усвідомлення свого воїнського обов'язку з боку українців свідчить і той факт, що вони посідають друге місце після росіян за кількістю Героїв Радянського Союзу та повних кавалерів ордена Слави.

Територія України стала ареною найзапеклішого збройного протиборства двох могутніх держав. Буквально кожен клотик її землі переораний бомбами, снарядами, перекопаний солдатськими лопатами, рясно политий кров'ю. Тут відбувалися найжорстокіші битви війни і загинуло чи не найбільше бійців та командирів Червоної армії.

На долю України та її народу випали нечувані страждання і жертви. Окупанти винищили 3,9 млн. мирних жителів і до 1,4 млн. військовополонених, а 2,4 млн. молодих найбільш працездатних українців вивезли на примусові роботи до Німеччини. Багато з них там і загинули. На руїни перетворилися 714 міст і селищ міського типу, понад 28 тис. сіл, 215 з яких розділили трагічну долю білоруської Хатині. Зруйновано понад 16 тис. промислових підприємств, близько 30 тис. колгоспів, радгоспів та МТС. Загальна сума збитків, заподіяних населенню й народному господарству республіки сягала майже 1,2 трлн. крб..

Пам'ять про ці жертви, про ратний і трудовий подвиг народу зобов'язує нас перейнятися усвідомленням того, що, якби не було спільної Перемоги над фашизмом, покоління, що прийшли в життя після війни, взагалі й не народилися, і не було б не лише України як суверенної держави, а й української нації, оскільки за планом "Барбаросса" 80 % населення західних областей України підлягали знищенню, а решта 20 % мали стати виконувати рабську працю.

Ми завжди пам'ятатимемо ціну, яку заплатили наші батьки і діди за сьогоднішній мир в Україні, за надану можливість наступним поколінням жити, народжувати і виховувати дітей. Будемо ж гідні ратного і трудового подвигу наших батьків. Зробимо все від нас залежне, щоб розквітав, ставав красивішим і заможнішим рідний край. Нехай земля радує щедрим колосом, а чисте, мирне небо - сонячними погожими днинами, рясним, своєчасним дощем.

  

                                                                             

9 травня щороку традиційно відзначалося як свято у колишньому Радянському Союзі – День Перемоги над німецько-фашистськими загарбниками, завершення Великої Вітчизняної війни. Це одна з найбільш величних і водночас суперечливих дат в історії російського, українського народу, колишніх радянських республік і багатьох країн Європи. Велика Вітчизняна (Друга Світова) війна назавжди залишиться яскравою і надзвичайно трагічною сторінкою в історії нашої країни. За офіційною статистикою самі лише військові втрати України становлять 7 млн. чоловік. А скільки поховано в 28 тисячах братських могил і багатьох тисячах невідомих, безіменних на її території – вже не дізнається ніхто. Війна забрала понад 3,9 млн. мирних жителів країни, а 2,4 млн. молодих працездатних українців вивезли на примусові роботи до Німеччини, більшість з яких так і не повернулося додому. На руїни перетворилися 714 міст і селищ міського типу, понад 28 тис. сіл. Зруйновано близько 16 тис. промислових підприємств, понад 30 тис. колгоспів та радгоспів. Загальна сума збитків, заподіяних населенню й народному господарству республіки була оцінена у майже 1,2 трлн. карбованців. Пам'ять про ці жертви і про подвиг народу зобов'язує нас усвідомити: якби не було спільної Перемоги над фашизмом, післявоєнних поколінь не існувало би. Не було б не лише України як суверенної держави, а й української нації, оскільки за планом "Барбаросса" 80 % населення західних областей України підлягали знищенню, а решта 20% мали стати рабами. Звернімося до історії тих років. Щоб перехопити у союзників ініціативу у взятті столиці Третього Рейху, Берлінську операцію за наказом Сталіна розпочали 16 квітня 1945 року – на місяць раніше обіцяного їм терміну. Насправді ця операція мала скоріше моральне, ніж скільки-небудь істотне військове значення. Проти трьох німецьких армій, що захищали підступи до Берліну, рушили війська трьох радянських фронтів, що налічували тільки в першому ешелоні 10 загальновійськових та 7 танкових армій за масованої підтримки з повітря. Це понад 2,5 мільйонів солдатів, 6250 танків і самохідних гармат, 7650 літаків, 41600 гармат. З боку німців їм протистояли лише 1500 танків, 2500 літаків (без палива), близько 10 тис. гармат. Намагання будь якою ціною скоріше і самотужки оволодіти гітлерівською столицею вартувало Червоній Армії величезних і невиправданих жодною логікою жертв. За офіційними даними, за добу Червона Армія втрачала понад 15 тисяч солдатів і офіцерів. Всього в Берлінській операції радянські війська втратили 352 000 чоловік. Приречену Німеччину чекала капітуляція. Зазначимо, що насправді їх було дві. Спочатку 6 травня 1945 р. верховний головнокомандувач військами союзників у Західній Європі Д. Ейзенхауер прийняв радянського генерала І.О. Суслопарова і повідомив йому, що голова німецького уряду К. Деніц визнає необхідність капітуляції. Проте Суслопаров не мав повноважень ставити свій підпис на акті беззастережної капітуляції і очікував дозволу на це з Москви до другої години ночі. Надалі відтягувати своє рішення було просто незручно і він підписав документ о 2.41 ночі 7 травня в м. Реймс з обмовкою, що в майбутньому можливий більш повний акт про беззастережну капітуляцію. Після негативної реакції Сталіна капітуляцію в Реймсі стали вважати попередньою. Отже, 9 травня 1945 р. в 01 годину 01 хвилину за московським часом (в Берліні на той момент через різницю у годинних поясах ще було 8 травня) був підписаний другий акт про капітуляцію Німеччини. Від імені верховного головнокомандування акт про беззастережну капітуляцію Німеччини підписав начальник вермахту генерал-фельдмаршал В. Кейтель. Радянський Союз представляв заступник верховного головнокомандуючого маршал Радянського Союзу Г.К. Жуков, союзників – Головний Маршал Великобританії А. Тендер. Ось чому День Перемоги святкують 2 дні – 8 і 9 Травня. Хоча на Заході і сьогодні вважають другий акт лише ратифікацією першого акту, підписаного 7 травня. День Перемоги над фашистською Німеччиною вперше був відзначений у 1945 р. 9 травня 1945 р. на Центральний аеродром ім. Фрунзе приземлився літак «Лі-2» з екіпажем А.І. Семенкова, що доставив у Москву акт про капітуляцію фашистської Німеччини. А 24 червня на Червоній площі в Москві відбувся Парад Перемоги, що завершився маршем 200 прапороносців, які кидали прапори переможених німецьких військ на поміст біля підніжжя Мавзолею. Після війни в СРСР до 1965 р. цей день був звичайним робочим днем і лише в тому році Л. І. Брежнєв вперше оголосив День Перемоги офіційним вихідним. У тому ж році відбувся перший ювілейний парад на честь 20-річчя Дня Перемоги. З 1995 р., після розпаду СРСР, традиція проведення Парадів Перемоги продовжилася вже в суверенних державах, у тому числі, і в Україні. Щороку 9 травня на Хрещатику в Києві організовується великий Парад Перемоги, на який офіційно запрошуються ветерани війни. З кожним роком їх стає все менше, але пам'ять про їх вагомий вклад у велику перемогу над фашизмом буде жити в наших серцях вічно.Джерело: fakty.ictv.ua

9 травня щороку традиційно відзначалося як свято у колишньому Радянському Союзі – День Перемоги над німецько-фашистськими загарбниками, завершення Великої Вітчизняної війни. Це одна з найбільш величних і водночас суперечливих дат в історії російського, українського народу, колишніх радянських республік і багатьох країн Європи. Велика Вітчизняна (Друга Світова) війна назавжди залишиться яскравою і надзвичайно трагічною сторінкою в історії нашої країни. За офіційною статистикою самі лише військові втрати України становлять 7 млн. чоловік. А скільки поховано в 28 тисячах братських могил і багатьох тисячах невідомих, безіменних на її території – вже не дізнається ніхто. Війна забрала понад 3,9 млн. мирних жителів країни, а 2,4 млн. молодих працездатних українців вивезли на примусові роботи до Німеччини, більшість з яких так і не повернулося додому. На руїни перетворилися 714 міст і селищ міського типу, понад 28 тис. сіл. Зруйновано близько 16 тис. промислових підприємств, понад 30 тис. колгоспів та радгоспів. Загальна сума збитків, заподіяних населенню й народному господарству республіки була оцінена у майже 1,2 трлн. карбованців. Пам'ять про ці жертви і про подвиг народу зобов'язує нас усвідомити: якби не було спільної Перемоги над фашизмом, післявоєнних поколінь не існувало би. Не було б не лише України як суверенної держави, а й української нації, оскільки за планом "Барбаросса" 80 % населення західних областей України підлягали знищенню, а решта 20% мали стати рабами. Звернімося до історії тих років. Щоб перехопити у союзників ініціативу у взятті столиці Третього Рейху, Берлінську операцію за наказом Сталіна розпочали 16 квітня 1945 року – на місяць раніше обіцяного їм терміну. Насправді ця операція мала скоріше моральне, ніж скільки-небудь істотне військове значення. Проти трьох німецьких армій, що захищали підступи до Берліну, рушили війська трьох радянських фронтів, що налічували тільки в першому ешелоні 10 загальновійськових та 7 танкових армій за масованої підтримки з повітря. Це понад 2,5 мільйонів солдатів, 6250 танків і самохідних гармат, 7650 літаків, 41600 гармат. З боку німців їм протистояли лише 1500 танків, 2500 літаків (без палива), близько 10 тис. гармат. Намагання будь якою ціною скоріше і самотужки оволодіти гітлерівською столицею вартувало Червоній Армії величезних і невиправданих жодною логікою жертв. За офіційними даними, за добу Червона Армія втрачала понад 15 тисяч солдатів і офіцерів. Всього в Берлінській операції радянські війська втратили 352 000 чоловік. Приречену Німеччину чекала капітуляція. Зазначимо, що насправді їх було дві. Спочатку 6 травня 1945 р. верховний головнокомандувач військами союзників у Західній Європі Д. Ейзенхауер прийняв радянського генерала І.О. Суслопарова і повідомив йому, що голова німецького уряду К. Деніц визнає необхідність капітуляції. Проте Суслопаров не мав повноважень ставити свій підпис на акті беззастережної капітуляції і очікував дозволу на це з Москви до другої години ночі. Надалі відтягувати своє рішення було просто незручно і він підписав документ о 2.41 ночі 7 травня в м. Реймс з обмовкою, що в майбутньому можливий більш повний акт про беззастережну капітуляцію. Після негативної реакції Сталіна капітуляцію в Реймсі стали вважати попередньою. Отже, 9 травня 1945 р. в 01 годину 01 хвилину за московським часом (в Берліні на той момент через різницю у годинних поясах ще було 8 травня) був підписаний другий акт про капітуляцію Німеччини. Від імені верховного головнокомандування акт про беззастережну капітуляцію Німеччини підписав начальник вермахту генерал-фельдмаршал В. Кейтель. Радянський Союз представляв заступник верховного головнокомандуючого маршал Радянського Союзу Г.К. Жуков, союзників – Головний Маршал Великобританії А. Тендер. Ось чому День Перемоги святкують 2 дні – 8 і 9 Травня. Хоча на Заході і сьогодні вважають другий акт лише ратифікацією першого акту, підписаного 7 травня. День Перемоги над фашистською Німеччиною вперше був відзначений у 1945 р. 9 травня 1945 р. на Центральний аеродром ім. Фрунзе приземлився літак «Лі-2» з екіпажем А.І. Семенкова, що доставив у Москву акт про капітуляцію фашистської Німеччини. А 24 червня на Червоній площі в Москві відбувся Парад Перемоги, що завершився маршем 200 прапороносців, які кидали прапори переможених німецьких військ на поміст біля підніжжя Мавзолею. Після війни в СРСР до 1965 р. цей день був звичайним робочим днем і лише в тому році Л. І. Брежнєв вперше оголосив День Перемоги офіційним вихідним. У тому ж році відбувся перший ювілейний парад на честь 20-річчя Дня Перемоги. З 1995 р., після розпаду СРСР, традиція проведення Парадів Перемоги продовжилася вже в суверенних державах, у тому числі, і в Україні. Щороку 9 травня на Хрещатику в Києві організовується великий Парад Перемоги, на який офіційно запрошуються ветерани війни. З кожним роком їх стає все менше, але пам'ять про їх вагомий вклад у велику перемогу над фашизмом буде жити в наших серцях вічно.Джерело: fakty.ictv.ua

9 травня щороку традиційно відзначалося як свято у колишньому Радянському Союзі – День Перемоги над німецько-фашистськими загарбниками, завершення Великої Вітчизняної війни. Це одна з найбільш величних і водночас суперечливих дат в історії російського, українського народу, колишніх радянських республік і багатьох країн Європи. Велика Вітчизняна (Друга Світова) війна назавжди залишиться яскравою і надзвичайно трагічною сторінкою в історії нашої країни. За офіційною статистикою самі лише військові втрати України становлять 7 млн. чоловік. А скільки поховано в 28 тисячах братських могил і багатьох тисячах невідомих, безіменних на її території – вже не дізнається ніхто. Війна забрала понад 3,9 млн. мирних жителів країни, а 2,4 млн. молодих працездатних українців вивезли на примусові роботи до Німеччини, більшість з яких так і не повернулося додому. На руїни перетворилися 714 міст і селищ міського типу, понад 28 тис. сіл. Зруйновано близько 16 тис. промислових підприємств, понад 30 тис. колгоспів та радгоспів. Загальна сума збитків, заподіяних населенню й народному господарству республіки була оцінена у майже 1,2 трлн. карбованців. Пам'ять про ці жертви і про подвиг народу зобов'язує нас усвідомити: якби не було спільної Перемоги над фашизмом, післявоєнних поколінь не існувало би. Не було б не лише України як суверенної держави, а й української нації, оскільки за планом "Барбаросса" 80 % населення західних областей України підлягали знищенню, а решта 20% мали стати рабами. Звернімося до історії тих років. Щоб перехопити у союзників ініціативу у взятті столиці Третього Рейху, Берлінську операцію за наказом Сталіна розпочали 16 квітня 1945 року – на місяць раніше обіцяного їм терміну. Насправді ця операція мала скоріше моральне, ніж скільки-небудь істотне військове значення. Проти трьох німецьких армій, що захищали підступи до Берліну, рушили війська трьох радянських фронтів, що налічували тільки в першому ешелоні 10 загальновійськових та 7 танкових армій за масованої підтримки з повітря. Це понад 2,5 мільйонів солдатів, 6250 танків і самохідних гармат, 7650 літаків, 41600 гармат. З боку німців їм протистояли лише 1500 танків, 2500 літаків (без палива), близько 10 тис. гармат. Намагання будь якою ціною скоріше і самотужки оволодіти гітлерівською столицею вартувало Червоній Армії величезних і невиправданих жодною логікою жертв. За офіційними даними, за добу Червона Армія втрачала понад 15 тисяч солдатів і офіцерів. Всього в Берлінській операції радянські війська втратили 352 000 чоловік. Приречену Німеччину чекала капітуляція. Зазначимо, що насправді їх було дві. Спочатку 6 травня 1945 р. верховний головнокомандувач військами союзників у Західній Європі Д. Ейзенхауер прийняв радянського генерала І.О. Суслопарова і повідомив йому, що голова німецького уряду К. Деніц визнає необхідність капітуляції. Проте Суслопаров не мав повноважень ставити свій підпис на акті беззастережної капітуляції і очікував дозволу на це з Москви до другої години ночі. Надалі відтягувати своє рішення було просто незручно і він підписав документ о 2.41 ночі 7 травня в м. Реймс з обмовкою, що в майбутньому можливий більш повний акт про беззастережну капітуляцію. Після негативної реакції Сталіна капітуляцію в Реймсі стали вважати попередньою. Отже, 9 травня 1945 р. в 01 годину 01 хвилину за московським часом (в Берліні на той момент через різницю у годинних поясах ще було 8 травня) був підписаний другий акт про капітуляцію Німеччини. Від імені верховного головнокомандування акт про беззастережну капітуляцію Німеччини підписав начальник вермахту генерал-фельдмаршал В. Кейтель. Радянський Союз представляв заступник верховного головнокомандуючого маршал Радянського Союзу Г.К. Жуков, союзників – Головний Маршал Великобританії А. Тендер. Ось чому День Перемоги святкують 2 дні – 8 і 9 Травня. Хоча на Заході і сьогодні вважають другий акт лише ратифікацією першого акту, підписаного 7 травня. День Перемоги над фашистською Німеччиною вперше був відзначений у 1945 р. 9 травня 1945 р. на Центральний аеродром ім. Фрунзе приземлився літак «Лі-2» з екіпажем А.І. Семенкова, що доставив у Москву акт про капітуляцію фашистської Німеччини. А 24 червня на Червоній площі в Москві відбувся Парад Перемоги, що завершився маршем 200 прапороносців, які кидали прапори переможених німецьких військ на поміст біля підніжжя Мавзолею. Після війни в СРСР до 1965 р. цей день був звичайним робочим днем і лише в тому році Л. І. Брежнєв вперше оголосив День Перемоги офіційним вихідним. У тому ж році відбувся перший ювілейний парад на честь 20-річчя Дня Перемоги. З 1995 р., після розпаду СРСР, традиція проведення Парадів Перемоги продовжилася вже в суверенних державах, у тому числі, і в Україні. Щороку 9 травня на Хрещатику в Києві організовується великий Парад Перемоги, на який офіційно запрошуються ветерани війни. З кожним роком їх стає все менше, але пам'ять про їх вагомий вклад у велику перемогу над фашизмом буде жити в наших серцях вічно.Джерело: fakty.ictv.ua

                                                           Шановні батьки!

 
    Щиро вітаю Вас із Великоднем! Нехай це величне свято наповнить Ваші серця світлими почуттями надії і любові, дарує щастя та добро. Бажаю Вам радості, здоров'я, добробуту і благополуччя у Ваших родинах.  Христос Воскрес!

     Нагадую, що під час травневих свят, а саме із 30 квітня до 3 травня 2016 року та 7, 8, 9 травня Ви несете повну відповідальність за життя та здоров’я своєї дитини. 

Початок занять після Великодня - 4 травня 2016, після Дня перемоги  - 10 травня 2016.

З повагою, класний керівник     
                                                 

                                          

Тематична лінійка у школі

Чорнобиль: Ми будемо пам'ятати...

26 квітня 2016 року - 30 років після Чорнобильської    катастрофи

Серед усіх трагедій, які пережило людство, чорнобильська катастрофа не має аналогів за масштабами рукотворного забруднення екологічної сфери, негативного впливу на здоров’я, психіку людей, їх соціальні, економічні і побутові умови життя. Драматизм чорнобильської катастрофи не піддається ніякому виміру. Ядерного удару зазнавали все нові території, небезпека радіоактивного ураження загрожувала масам людей, всьому живому.      

    Трагедія Чорнобиля сколихнула світ, викликала до життя хвилю милосердя, бажання мільйонів людей допомогти перебороти спільну біду.

Збудована в 1976 році, Чорнобильська АЕС, була розташована за 100 кілометрів на північ від Києва; вона мала чотири реактора, кожний з яких був здатен виробляти до тисячі мегават електроенергії.

   Увечері 25 квітня 1986 року група інженерів почала проводити на 4-му реакторі абсолютно непідготовлений технічний експеримент, під час якого потужність реактора була знижена, а контрольні пристрої були відключені. Робота реактора стала нестабільною і неконтрольваною, а спроба відновити стандартний режим його роботи - запізнілою, і 26 квітня 1986 року на 4-у реакторі пролунали два вибухи. Потужність вибухів була настільки великою, що було зруйновано стальну і свинцеву обшивку реактора, і в повітря піднялось більше 60 тон радіоактивних матеріалів.

    Лише через три тижні при допомозі 4 тисяч тон піску, бору, свинця і глини вдалось ізолювати реактор, що продовжував випромінювати радіацію, і запобігти подальшому забрудненню грунту. З території в радіусі 30 кілометрів від місця аварії було евакуйовано більше 100 тисяч людей. У зв’язку з  традиційною в СРСР секретністю, від громадян приховувалась інформація про дійсні масштаби катастофи і в найбільш постраждалих областях України, Білорусії та Росії в перші дні після аварії не здійснювались жодні заходи по захисту населення від радіації.

Щоб запобігти подальшим викидам радіоактивних матеріалів, до кінця 1986-го року четвертий реактор АЕС був накритий спеціальним "саркофагом", збудованим руками сотень тисяч добровольців і мобілізованих солдатів, і Чорнобильська АЕС була знову введена в експлуатацію. Однак великі пожежі і аварії в 1991 та в 1996 роках привели до зупинення спочатку другого, а потім і першого реактора. У 2000-му році був зупинений останній, 3-й реактор, і Чорнобильська АЕС повністю припинила свою роботу.

  Якби не героїчна та організована робота багатьох добровольців, масштаби катастрофи були б непомірні. Верховна Рада України постановила доповнити Статтю 8 Закону України "Про державні нагороди України" абзацом такого змісту: "За участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи" - для нагородження осіб, які в установленому порядку віднесені до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідний статус яких їм надано за безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків у 1986-1990 роках згідно зі статтею 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та інвалідів з їх числа." Компанія  "ВТС Сувенір" виготовляє та пропонує такі нагрудні знаки, медалі та ордена задля вшанування ветеранів ЧАЕС: Нагрудний хрест «30 років пам'яті ЧАЕС», Медаль на колодці «30-ті роковини пам'яті», Зірка «За заслуги», Хрест «Ліквідатор», Зірка «За мужність» (всі нагороди доступні двох видів: золото, нікель). 

   Для всього людства Чорнобиль став горезвісним символом, однак в історії цивілізації це не єдина масштабна антропогенна катастрофа. Приклад Японії дає мало підстав у цьому сумніватися. Мирний атом не такий вже і мирний. Техногенні катастрофи мають величезні наслідки забруднення як для довкілля, так і для екології душі, оскільки людина це частина біосфери.

                                       Руйнуючи природу - ми руйнуємо себе!

                                              

                                             

   В рамках екологічного тижня, який проходить у школі   18-22 квітня, наш клас взяв участь у виготовленні плаката-колажу на екологічну тематику 
                  "Збережемо довкілля разом!"

                                             

 
 

    

Волонтерський рух

Волонтерство – добровільна діяльність,

заснована на ідеях служіння гуманним

ідеалам людства.

У нашому класі створено волонтерський загін

 «Небайдужі серця»

Наш девіз:  «Милосердя починається з тебе!»

 Наша мета: «Ділитися любов’ю і теплом з кожним, виховувати повагу, співчутливе та толерантне ставлення до людей певних категорій та похилого віку»

                                                                               

Шановні батьки!

   Нагадую, що під час весняних канікул із 02.04.2016 до 10.04.2016 Ви несете повну відповідальність за життя та здоров’я своєї дитини.

      Початок занять 11.04.2016.

    З повагою, класний керівник