Шановні батьки!

    Нагадую, що під час літніх канікул Ви несете особисту відповідальність за життя та безпеку Вашої дитини, а також за її поведінку в громадських місцях.
     З повагою, класний керівник 

 

УРА! УРА! УРА!

 ДОВГОЖДАННІ КАНІКУЛИ І ОМРІЯНЕ ЛІТО!

     30 травня відбулося свято Останнього дзвоника, на якому зібралася вся шкільна родина. 

     ПОПЕРЕДУ  - ЧУДОВИЙ ВІДПОЧИНОК І МОРЕ ЯСКРАВИХ ЕМОЦІЙ. 

    

      На святковій лінійці учні нашого класу Шпинта Петро та Яковенко Аліна отримали грамоти за активну участь у спортивному житті школи.
     Вітаємо і бажаємо нових перемог!

 

18 травня 

                                                                              

Історія вишиванки та традиції

 Історія вишивки на теренах України має не одну тисячу років. Особливого ж значення набула в останні кілька століть. Переважно, вишивали дівчата. До весілля готували спеціальну скриню, у якій роками збирали посаг. Найбідніша дівчина мала 30-40 сорочок, середнього достатку 50-70 сорочок, а багата – 100 і більше.

За повір'ям, сорочку для немовляти мала вишити мати або бабуся. Під час тонкої роботи майстрині співали пісень і молилися. Вірили, що так сорочка стає оберегом. Сорочки для жінок пряли тільки з конопель або льону. Вважалося, що ці рослини захищають майбутню матір і її ще не народжене дитя.

       У вишивці сакральне значення має все — від ниток, походження тканини до орнаменту, кількості стібків і кольору. Найдавнішою є вишивка білим по білому. Але рукоділлю передувала довга процедура. Нитки вибілювали 3 роки.

Вишиванка вважається оберегом від усього лихого, що може статися в людському житті. Вона є символом краси та міцного здоров’я, а також щасливої долі. В Україні вишиванка теж символізує і родинну пам’ять, вірність та любов у сім’ї. Експерти вважають, що український народ намагається закодувати щастя, долю, життя та волю в орнаменті вишиванок.

  День вишиванки: історія свята

     Вперше День вишиванки запропонувала відзначати одна зі студенток факультету історії Чернівецького національного університету у 2006 році. Її надихнув знайомий, який постійно носив вишиванку. Того року у вишиванки вдяглися кілька студентів та викладачів Чернівецького університету, тепер це свято набуло міжнародних масштабів.

Дата поки що не офіційна, це відносно нове народне свято. Але масштаби поширення традиції носити вишиванку вражають: такого розмаїття вишиванок, як у третій четвер травня, ви не побачите ніде.

      День вишиванки в Україні у 2017 році припадає на 18 травня. У це свято українці одягаються у вишиванки та прогулюються своїми містами.

    Всесвітній день вишиванки відзначається щороку у третій четвер травня. День вишиванки не має ніякого політичного підґрунтя, свято покликане популяризувати українську культуру і традиції.

 18 травня -  День пам'яті жертв депортації Кримських татар

   Саме 18 травня 1944 року розпочалася операція з депортації кримських татар. У цей день вшановують пам'ять жертв цього злочину (під час головної хвилі депортації 18-20 травня було виселено 180 014 осіб), а також відзначають його як День боротьби за права кримськотатарського народу. 

      Депортація кримськотатарського населення розпочалася о 3 годині ранку 18 травня 1944 року і завершилася, в основному, 20 травня. До операції було залучено 32 тис. співробітників НКВД. Депортованим давалося на збори від кількох хвили до півгодини, дозволялося брати з собою особисті речі, посуд, побутовий інвентар та провізію в розрахунку до 500 кг на родину. В реальності ж вдавалося зібрати в середньому 20-30 кг речей та продуктів, абсолютна більшість майна залишалася і була конфіскована державою. Зафіксовано численні випадки мародерства. Протягом 2 днів кримських татар звозили машинами до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, звідки ешелонами відправляли на схід.

 

   Під час головної хвилі депортації (18-20 травня) виселено 180 014 осіб, для перевезення яких було використано 67 ешелонів. Крім того, 6 тис. мобілізованих військкоматами протягом квітня-травня кримськотатарських юнаків окремо відправлено на наряди Головного управління формування резервів до Гурьєва (Атирау, Казахстан), Куйбишева та Рибінська, а ще 5 тис. кримських татар заслано на роботи до таборів тресту «Московуголь». Разом вигнано з Криму за перші два дні 191 044 осіб. Окремо 5989 чоловік, звинувачених у співпраці з німцями, та іншого «антирадянського елементу» заарештовано під час депортації. Вони потрапили до ГУЛАГу і в подальшому не враховувалися в загальних зведеннях про вигнанців.

      

    Депортовані з Криму жителі сіл Отузи та Шелен, м. Красновишерськ, Молотовська область, 1948 р.

      Відразу після перемоги над нацизмом розпочалася тотальна демобілізація кримських татар з лав Радянської армії. Протягом 1945-1946 рр. в трудові табори Сибіру та Уралу було направлено 8995 військовослужбовців, яким лише через кілька років дозволили возз’єднатися із родинами на засланні. Така сама доля спіткала і відзначених воїнів – навіть двічі Герою Радянського Союзу Амет-Хану Султану не дозволили повернутися до Криму. В усіх спецпоселенців-військових вилучалися військові квитки, їм заборонялося носити зброю. При цьому старші офіцери залишалися на службі, тоді як старші офіцери-політпрацівники та співробітники карних органів відправлялися на спецпоселення.

     Постановою радянського уряду від 8 січня 1945 р. «Про правовий статус спецпоселенців» відзначалося, що спецпоселенці користуються усіма правами громадян СРСР, але при цьому вони не мали права самовільно залишати райони спецпоселення, визначені для них, голови родин повинні були щомісяця реєструватися у міліції, а всі зміни у сім’ях повинні були доповідатися міліції у триденний термін.

  Депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар в місцях заслання. Протягом року до завершення війни від голоду, хвороб та виснаження загинуло понад 30 тис. кримських татар.

 

 14 травня - День Матері

    Вперше встановлене офіційно Конгресом США 8 травня 1914. Після першої світової війни це свято почали відзначати у Швеції, Норвегії, Данії, Німеччині, Чехословаччині.

З XVII по XIX століття у Великій Британії відзначалася так звана Материнська неділя (англ. Mothering Sunday) — четверта неділя Великого посту присвячена вшануванню матерів у всій країні.

     Вперше ідея виділити окремий день для відзначення єдності матерів у боротьбі за мир з’явилася у пацифістів. У США ідея відзначати День матері вперше була оприлюднена відомою американською пацифісткою Джулією Ворд Гоув у 1872 році. «День матері», за версією Джулії Ворд, — день єдності матерів у боротьбі за мир у всьому світі. Концепція Джулії Ворд не знайшла широкої підтримки ні в США, ні в інших країнах.

      У 1907 році американка Анна Джарвіс з Філадельфії виступила з ініціативою вшанування матерів та їхньої ролі у житті кожної людини у пам'ять про свою матір, Анну Марію Рівз-Джарвіс, яка була відомою громадською діячкою, боролася за розвиток сфери охорони здоров’я у США. Анна написала листи до державних установ, законодавчих органів і видатним особам з пропозицією один день у році присвятити вшануванню матерів. У 1910 році штат Вірджинія перший визнав День Матері офіційним святом.

   У 1914 році, президент США Вудро Вільсон оголосив другу неділю травня національним святом на честь усіх американських матерів. Після завершення Першої світової війни День Матері почали відзначати і в Європі.

     У вихованні велика роль відводиться матері, яка боролася за духовне збереження своїх дітей, щоб вони пам'ятали свою національну спадщину і походження.

      В Україні жінка споконвіку асоціювалася з берегинею сім'ї. Величезну роль у вихованні дітей відіграє перша, найрідніша у світі людина — матір. Саме від неї залежить виховання дитини і саме мати прищеплює любов до рідної землі.

              Не забудьте привітати своїх любих мам!  
                           

9 травня  - День Перемоги

     З 2016 року Україна відзначає 9 травня як День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги). Пам’ятна дата була встановлена Верховною Радою 9 квітня 2015 року законом Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років в рамках голосування за пакет законів про декомунізацію. 

          Ухвалений пакет законів про декомунізацію скасував Закон України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років». В Україні заборонили пропаганду, зокрема й публічне використання, комуністичної та нацистської символік. Окрім того, із законодавства зник термін "Велика Вітчизняна війна". 

         Як зазначає Український інститут національної пам'яті, новий зміст відзначення Дня пам'яті та примирення та Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні включає в себе:

- переосмислення подій Другої світової, руйнування радянських історичних міфів, чесний діалог навколо складних сторінок минулого;

- рівне вшанування пам'яті кожного, хто боровся з нацизмом, підкреслення солідарності та бойового братерства усіх Об'єднаних Націй, як держав, так і бездержавних тоді народів (українців, євреїв та ін);

- перенесення акценту з історії військових дій на історії конкретних людей, а відтак відмову від святкування на користь вшанування.

        Для України Друга світова війна – національна трагедія, під час якої українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі інтереси і вбивати інших українців. За наші землі воювали дві тоталітарні системи, що однаково не рахувалися з ціною людського життя. 

        Україна понесла надзвичайні втрати внаслідок Другої світової. Під час бойових дій та в полоні загинуло 3-4 млн військових і підпільників, понад 5 млн цивільних загинуло через окупаційний терор та голод в тилу, до 5 мільйонів жителів були евакуйовані або примусово вивезені до Росії та Німеччини, значна частина з яких не повернулася. Загалом безповоротні втрати України (українців та інших народів) склали 8-10 млн осіб. Матеріальні збитки становили 285 млрд тогочасних рублів. Внаслідок бойових дій постраждало понад 700 міст та містечок, 5,6 тис. мостів, 28 тис. сіл, 300 тис. господарств.

        Сьогодні українці продовжують нову традицію відзначення 8 та 9 травня в європейському дусі пам’яті та примирення. Ми акцентуємо увагу на персональних історіях українців-учасників війни, не лише вояків, а й тих, хто пережив її в тилу чи на окупованій території. Продовжуємо всебічне й об’єктивне висвітлення умов окупації, полону, повоєнного часу, щоб краще зрозуміти реалії того періоду. Розуміємо війну як трагедію та гуманітарну катастрофу, яка коштувала життя мільйонам людей, завдала непоправних втрат цивілізації та культурі. З однаковою пошаною говоримо як про солдат Радянської армії, так і про вояків Української повстанської армії та етнічних українців в складі інших армій – учасників антигітлерівської коаліції.

        Офіційним символом Дня перемоги над нацизмом, як і Дня пам'яті та примирення, є квітка червоного маку – загальноприйнятий у світі символ відзначення пам'ятних днів Другої світової війни. В Україні він використовується у власній стилізації, розробленій харківським дизайнером Сергієм Мішакіним. Гаслом обох пам'ятних днів є «1939-1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо».

                                                                       

  

Чудовий весняний день - гарна нагода влаштувати прогулянку на свіжому повітрі і помилуватися чудовими краєвидами рідного краю!