9 травня 2019 рік

День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні встановлений відповідно Закону «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років». Відзначення Дня перемоги над нацизмом включає в себе переосмислення подій Другої світової війни, руйнування радянських історичних міфів, чесний діалог навколо складних сторінок минулого.

Друга світова війна для України почалася 1 вересня 1939 року із нападу нацистської Німеччини на Польщу. Цього дня німецька військова авіація бомбардувала Львів та інші міста. Від 17 вересня учасником Другої світової війни на боці Німеччини став Радянський Союз.

Слід зазначити, що Україна, не тільки серед колишніх радянських республік, а й з усіх країн світу, зазнала найбільших втрат за роки тієї війни. За різними оцінками, в Україні загинуло від 8 до 10 мільйонів людей, з них цивільного населення близько 5 млн, 2,2 мільйона було вивезено на примусові роботи до нацистської Німеччини, 10 мільйонів втратило притулок. На цілковиті руїни було перетворено понад 700 міст та селищ міського типу, майже 30 тисяч сіл.

Вихідці з України зробили значний внесок у перемогу над нацизмом. На боці Об’єднаних Націй вони воювали у складі армій Великої Британії та Канади - 45 тисяч осіб, Польщі - 120 тисяч, СРСР - близько 6 мільйонів, США - 80 тисяч і Франції 6 тисяч, а також в самій Україні в лавах УПА перебувало до 100 тис. осіб.

Цього дня вшановується пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, підкреслюється солідарність та бойове братерство усіх Об’єднаних Націй, як держав, так і бездержавних тоді народів. Разом з тим, слід перенести акцент з історії військових дій на історії конкретних людей, і відмовитись від святкування на користь вшанування пам’яті.

Офіційним символом святкування Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні вже кілька років поспіль є квітка червоного маку - загальноприйнятий у світі символ відзначення пам'ятних днів.

...Пам'ятаймо...

30 квітня 2019

💛День прикордонника України💚

У 2018 році святкування Дня прикордонника перенесли з 28 травня на 30 квітня. 

 День прикордонника для кожної країни - свято особливо значуще, адже працівники цієї професії охороняють державний кордон на суші і в морі. Свято має особливе значення в Україні, в якій вже шостий рік йде розв'язана Російською Федерацією війна на Донбасі. 

 Про професію прикордонника

 Для того, щоб стати прикордонником необхідно пройти строкову службу в лавах Збройних сил України або закінчити спеціалізований навчальний заклад СБУ України. Прикордонники повинні знати необхідні статути, закони, інструкції та нормативні акти. Кожен прикордонник зобов'язаний освоїти озброєння, вміти користуватися апаратурою для спостереження сучасними засобами зв'язку. На допомогу прикордонній охороні держава надає патрульні судна, літаки і спеціалізовані автомобілі. Крім охорони кордону, прикордонники зобов'язані здійснювати контроль та пропуск громадян, затримувати порушників, проводити розвіддіяльність в інтересах захисту суверенітету країни.

День прикордонника

 У 1992 році указом президента свято День прикордонника було встановлене 4 листопада. Однак багато тих, хто служив в радянських прикордонних військах продовжували святкувати його 28 травня. З 2003 року за часів правління Леоніда Кучми дату свята Дня прикордонника повернули назад. І з того часу день прикордонних військ України відзначався 28 травня. У 2018 році святкування Дня прикордонника перенесли – на 30 квітня. День присвячений подіям кінця квітня 1918 року, коли слов'янська група окремої запорізької дивізії армії УНР під командуванням полковника Володимира Сикевича, звільнивши більшу частину Донбасу, вийшла на міжнародно визнаний кордон УНР з Російською Радянською Республікою та Донською республікою.

Привітання з Днем прикордонника у віршах

 З Днем прикордонника тебе, солдате,

 Мирного неба над головою!

 Нехай твій край буде світом багатий, 

А війна пройде стороною.

 Щастя, здоров'я, удачі, добра 

І завжди тихого кордону.

 Нехай тебе зігріває завжди 

Думка про світло у вікнах рідного дому!

 *** 

В небесах, чи на морі, на суші 

Серед пустель і чужих міст, 

В нестримну спеку і у холоднечу, 

І залишивши надовго свій дім 

- Є така нелегка служба, 

Є такий перед Батьківщиною борг. 

Побажаю, щоб міцніла лише дружба 

І кордонів не порушував ніхто! 

*** 

Ти ловиш порушників кордону, 

Ти захищаєш наш глибокий тил.

 Літаєш над заставою гострозорим птахом, 

Щоб ворог на землю нашу не ступив. 

Так будь здоровим, воїн-прикордонник, 

Удача хай супроводжує тебе!

 Бажаю щастя в житті твоєму особистому,

 І на службі бережи себе!

30 квітня 2019

😃Міжнародний день джазу❤

щорічна подія, організована ЮНЕСКО, щоб відзначити «підвищення ступеня інформованості міжнародної громадськості про джаз як про силу, що сприяє миру, єдності, діалогу і розширенню контактів між людьми».  Святкування проводиться 30 квітня, починаючи з 2012 року.

А чи знаєте ви, що таке джаз?

Джаз (англ. jazz) — вид музичного мистецтва, що виник на межі XIX—XX століття в США серед пригнобленого, безправного афроамериканського населення, серед нащадків рабів, насильно вивезених зі своєї батьківщини та отримав згодом певне поширення. Характерними рисами музичної мови джазу спочатку стали імпровізація, поліритмія, заснована на синкопованих ритмах, і унікальний комплекс прийомів виконання ритмічної фактури — свінг. Як і реггі з репом традиційно вважається «музикою чорних».

Для тих, хто хоче на 1 годину ввійти в мелодію джазу...💚💛💜

26 квітня 2019 року

33-ття річниться Чорнобильської 

26 квітня 1986 року сталася аварія на Чорнобильській АЕС. Це страшна подія, яку згодом назвали трагедією ХХ століття, стала найбільшою техногенною катастрофою. Тоді під час вибуху на четвертому енергоблоці ЧАЕС стався великий викид радіоактивних речовин в навколишнє середовище. Сила вибуху прирівнювалася до 500-та бомбам — таким, які колись були скинуті на Хіросіму.
Сильне радіоактивне випромінювання вразило територію в радіусі 30 кілометрів від місця події. Однак масштаби аварії були набагато більшими. Крім українських населених пунктів, які постраждали від катастрофи, радіаційному забрудненню піддалися селища 19 регіонів Московії, в яких проживали майже 3 млн. чоловік. Також радіація швидко поширилася на деяких територіях Білорусі і досягла Європи.
Про те, що сталася аварія, жителі прилеглих регіонів дізналися тільки через кілька днів. У країні почалося активне акумулювання сил для ліквідації наслідків аварії. Тоді на гасіння пожежі було кинуто не тільки спеціалізовані пожежні сили, а й цивільні. Під час цих робіт безліч людей отримали смертельні дози опромінення. У 2000-х роках світове співтовариство об'єднало свої сили для вирішення «чорнобильської проблеми», яка не вичерпалася і до нашого часу.

Які наслідки аварії на ЧАЕС?

- Інтенсивна пожежа тривала 10 діб, сумарний викид радіоактивних матеріалів у навколишнє середовище склав близько 14 ексабеккерелей (близько 380 млн кюрі).

- Радіоактивному забрудненню піддалося більше 200 тис. кв. км, з них 70% – на території України, Білорусі та Росії.

- Було евакуйоване місто Прип'ять, а також населення 10-кілометрової зони навколо ЧАЕС. Всього протягом травня 1986 року з 188 населених пунктів у 30-кілометровій зоні відчуження навколо станції були відселені близько 116 тис. осіб (за іншими даними - близько 350 тис.).

Радіоактивне забруднення частково дісталося до інших країн. Зокрема, мова йде про Норвегію, Фінляндію та Швецію.

Точну кількість жертв аварії досі не названо. Приблизні дані – це близько 4 тисяч осіб, які загинули від радіаційного опромінення у момент аварії. За даними Greenpeace, загальна кількість загиблих від Чорнобильської катастрофи може скласти 90 тис. осіб.

Пам'ятаєм...

27 СІЧНЯ – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОКОСТУ

27 січня у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Україна на державному рівні вшановує жертв трагедії з 2012 року. Генеральна асамблея ООН прийняла 1 листопада 2005 рок

у Резолюцію № 60/7, у якій говориться, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…». Саме цей документ оголосив Днем пам’яті жертв Голокосту 27 січня. В цей день в 1945 році війська 1-го українського фронту увійшли до нацистського табору смерті Аушвіц. Цей табір став у сучасному світі символом нацистських злочинів.

Остаточне розв’язання єврейського питання

Голокост, Шоа – переслідування та масове винищення нацистами євреїв під час Другої світової війни. Жертв знищували лише за етнічну приналежність.

Нацистська расова політика базувалася на дискримінаційних заходах, що з часом переросли у масові страти. План «остаточного вирішення єврейського питання» зазнавав змін у процесі краху нацистського «бліцкрігу» в СРСР. Перспективи переселення євреїв у певну місцевість (на територію Польщі – район Кракова, на Мадагаскар чи за Уральські гори) з розгортанням подій Другої світової війни виявилися примарними. Нацисти вдалися до терору.

Голокост в Україні

Голокост євреїв на окупованій нацистами території СРСР відрізнявся від подібних заходів у Європі. Там євреїв заганяли в гетто, з часом могли відправити до місць масових знищень у газових камерах. На українських землях більшість єврейського населення загинуло від куль у протитанкових ямах. Їх викопали ще за радянської влади військовополонені, місцеве населення чи самі жертви.

«Акції зачисток» уперше проводилися айнзацгрупами на території окупованої Галичини. Протягом тижня внаслідок погромів, ініційованих нацистами, у Львові загинули 6000 євреїв. «Остаточне вирішення» призвело до знищення євреїв Галичини у таборах і гетто Тернополя, Дрогобича, Борислава, Сколе, Стрия та ін. міст. Загалом загинуло 610 000 євреїв.На території Наддніпрянської України в 20-х числах липня айнзацкоманда 5 айнзацгрупи С розстріляла 1400 уманських євреїв.

Наприкінці серпня 1941 р. відбувся масовий розстріл німецькими військовими євреїв у м. Кам’янець-Подільський. На початок війни там мешкало 10 000 євреїв. У перші десять днів серпня 1941 року угорська влада депортувала близько 18 000 євреїв із Закарпаття в окуповану німцями Україну. Нацисти змусили їх іти маршем від Коломиї до Кам’янець-Подільського. 23 600 переселенців разом із місцевими жителями були розстріляні протягом 4-х днів, від 26 до 29 серпня. Це вбивство стало взірцем для наступних злочинних акцій.

Євреї, які залишалися на території Закарпатської України, у травні 1944 р. були вивезені до концтабору Аушвіц. По прибуттю вони, у переважній більшості, загинули в газових камерах.

😉День студента😊

День студента в Україні святкується двічі – 17 листопада та 25 січня. Міжнародний День студента відзначається 17 листопада, а от 25 січня відзначається Тетянин день, який також асоціюється із днем студентства.

День студента 2019: історія 

Так, День студента і Тетянин день на перший погляд не мають нічого спільного. Однак якби не одна подія, що сталася 25 січня 1755 року. В цей день протектор науки і культури камер-юнкер Іван Шувалов представив на підпис імператриці Єлизаветі Петрівні указ про заснування першого Московського університету в Російській імперії.  Імператриця ідею науковця Михайла Ломоносова і графа Івана Шувалова про створення навчального закладу підтримала і в цей же день 12 січня (25 січня за новим стилем) 1775 року підписала указ. Крім того, дата — 25 січня — була обрана неспроста. 25 січня у матері графа Шувалова, Тетяни Петрівни, були іменини. Вважається, що з цього моменту День студента і Тетянин день стали нероздільними святами. Однак і тут таїться уточнення, приховане в інших історичних подіях. Так, Миколи I видав указ, в якому говорилося, що 25 січня слід відзначати не створення першого Московського університету, а сам факт підписання акту про його заснування. Саме волею государя з'явилося студентське свято. З цього розпорядження День студента і Тетянин день, що святкуються 25 січня, стали неподільними святковими датами. Молодь відзначає День студента і Тетянин день гучним і веселим гулянням. Правда в Україні 25 січня як День студента стає все менш популярним. Українські студенти відзначають свій день 17 листопада.

💛Тетянин день💚

25 січня церква відзначає День святої мучениці Тетяни. Святкують цей день і в народному календарі. А ще в народі 25 січня вважають Днем студента. Про історію та традиції цього свята, а також афішу цікавих подій у Києві і Львові – читайте далі.

Тетянин День: історія свята

25 січня у стародавньому Римі народилась дівчина Тетяна, яка вплинула на історію церкви. Тетяна виросла у сім’ї християн. Однак, у той період у Римі було багато язичницьких храмів, в яких практикували жертвоприношення. Християни відмовлялись брати участь у цих церемоніях.

Тож їх силою залучали до язичницьких святкувань. Одного разу схопили і святу Тетяну. Її змусили принести жертву Аполлону. Але під час її молитви статуя ідола впала і розбилася. Після цього дівчину відправили під суд. Її жорстоко катували, кидали до в’язниці, намагалися втопити та, врешті, стратили.

За те, що Тетяна навіть перед обличчям смерті не зреклася Христа, церква визнала її святою та відзначає її свято щороку 25 січня.