9 березня - День народження
Тараса Григоровича Шевченка
(1814-1861)
Тарас Шевченко - видатний український поет, прозаїк, драматург,
художник, політичний і громадський діяч. Він був людиною універсальних
обдарувань та інтересів. Все його життя і творчість були присвячені
українському народу. Поет мріяв про ті часи, коли його країна буде
незалежною суверенною державою, коли в Україні шануватимуться мова,
культура та історія народу, а люди будуть щасливими.
Народився в сім'ї селянина 25 лютого (9 березня за новим стилем) 1814
року в селі Моринці на Черкащині. Рано залишився сиротою. Грамоти
навчився у дяка. У 14 років його взяли "козачком" до двору поміщика
П.Енгельгарда, з яким переїхав спочатку до Вільно, а потім - до
Петербурга. У 1832 р. Шевченка віддали "у науку" до художника В.Ширяєва.
У 1838 році за пiдтримки К. Брюллова, В. Жуковського, О. Венеціанова,
М. Вєльгорського, Є. Гребінки, І. Сошенка та інших Шевченка викупили з
кріпацтва.
Того ж року його прийнято до Академії мистецтв, яку він закінчив у
1844 році. У 1843 та 1845 рр. Шевченко приїжджав на Україну i працював
художником у Київській тимчасовій комісії з питань розгляду старих
актів. У лютому 1847 року Т. Шевченка затверджено на посаду викладача
малювання Київського університету. 24 березня 1847 р. за участь в
діяльності Кирило-Мефодіївського товариства та за антисамодержавницькі
поезії Т.Шевченка заарештовано та заслано до Орської фортеці
Оренбурзького окремого корпусу з царською резолюцією про заборону писати
i малювати. Під час заслання Шевченко як художник увійшов до складу
експедиції, завданням якої було дослідження Аральського моря.
У 1857 році зусиллями друзів Т. Шевченка повернули з заслання й у 1858
році він прибув до Москви, потім до Петербурга. У 1859 році приїхав в
Україну, але перебував під наглядом поліції. Йому заборонили постійно
проживати в Україні і зобов'язали переїхати до столиці. Десятирічне
заслання, хвороби призвели до передчасної смерті Т. Шевченка 26 лютого
(за новим стилем 10 березня) 1861 року. Поховали його спочатку на
Смоленському цвинтарі у Петербурзi, у травні 1861 року прах перевезли на
Чернечу (тепер Тарасову) гору поблизу Канева.
Т. Шевченко почав писати вірші у другій половині 30-х років. У 1840
році в Петербурзі вийшла його перша збірка поезій "Кобзар", у 1845 році -
героїчно-романтична поема "Гайдамаки". В 1843-45 роках він написав цикл
поезій "Три літа" (центральним твором якого є "Сон"), поему "Кавказ",
послання "І мертвим і живим…", поезії "Чигирине, Чигирине", "Великий
льох", "Стоїть в селі Суботові" та ін., в яких гостро виступив проти
соціально-національного гноблення українського народу. Під час
ув'язнення писав вірші, які згодом об'єднав у цикл"В казематі". У
1854-1858 роках написав російською мовою повісті "Музикант", "Художник",
"Нещасний", "Капітанша", "Близнята". Останніми прозовими творами Т.
Шевченка є повість "Прогулянка з задоволенням і не без моралі"
(1856-1858) та щоденникові записи "Журнал". В Україні у 1858 році Т.
Шевченко написав низку високих зразків інтимної та пейзажної лірики.
Кілька творів Т. Шевченка цього періоду опубліковано в журналі "Основа"
та альманасі "Хата".
Т. Шевченко є одним з найвидатніших майстрів українського
образотворчого мистецтва. Він працював у галузях станкового живопису,
графіки, монументально-декоративного розпису та скульптури, досконало
володів технікою акварелі, олії, офорту, малюнка олівцем і пером. Він є
автором понад тисячі мистецьких творів (втрачено бiльше 160). У
1859-1860 роках виконав офорти з творів зарубіжних та російських
художників, за які отримав звання академіка гравірування.
Ім'я Тараса Шевченка відоме в усьому світі: у багатьох країнах йому встановлені пам'ятники, його твори перекладені майж
е на всі мови світу, його ім'ям в Україні названі навчальні заклади, театри, площі, вулиці, міста. Національна опера України,
Київський національний університет, центральний бульвар міста Києва носять ім'я видатного сина українського народу - Тараса
Шевченка.
Немає коментарів:
Дописати коментар